Геологія та геодезія Черкас та Черкаської області

Геологічні особливості Черкас і Черкаської області

Четвертинні відкладення в Черкасах і Черкаській області є континентальними утвореннями. Вони покривають суцільним і порівняно потужним «чохлом» давніші палеогенові пласти.

Геологічні вишукування показують, що походження, матеріальний склад і умови залягання всіх четвертинних відкладень Черкащини обумовлені двома основними факторами:

• почався ще в пліоценовий період формуванням долини Дніпра,
• дніпровським зледенінням, яке охопило всю територію описуваного району в середньо-четвертинну епоху.

Четвертинні відкладення в Черкасах про області представлені еоловими, еолово-алювіальними, еолово-делювіальнимі, озерними, флювіогляцнальнимі, гляціальними, алювіальними, елювіальними, делювіальними, озерно-болотними, пролювіальними і зсувними утвореннями.

Потужність четвертинних відкладень коливається від 8 до 70 м (див. Рис 2-3), а основним маркуючим горизонтом є дніпровська морена.

Ніжньо-четвертинні пласти мають поширення в рамках V і IV надзаплавних терас Дніпра. Вони представлені алювіальних і озерним комплексами.

Нижньо-четвертинні плювіальні відкладення залягають повсюдно в основі IV надзаплавної тераси. Вони являють собою порівняно потужну (до 30-35 метрів) піщано-суглинкову товщу. Вишукування показують, що в основі ніжньо четвертинних алювіальних нашарувань залягає пачка перемитих палеогенових пісків з прошарками суглинків потужністю від 0,5 до 1,2 метрів. Вище них залягають світло-сірі, різнозернисті , кварцові і косо шаруваті піски, в загальній масі ,яких зрідка зустрічаються великі гравелисті зерна кварцу, кременю і польового шпату.

Зважаючи на наявність дрібних окатанних уламків кристалічних порід ці піски віднесені до алювіально-флювіогляціальним верствам міндельського (Ліхвінского) заледеніння. Їх потужність коливається від 3 до 14 метрів.

Алювіально-флювіогляціальні піски догори поступово переходять в дрібно- і середньозернисті алювіальні піски світло-сірого, місцями жовтувато-або сизувато-сірого кольору. Часто в них спостерігається коса шаруватість. В пісках переважає фракція від 0,5 до 0,1 метра.

Мінеральний склад легкої фракції - це кварц (до 100%), але в рідкісних випадках спостерігаються польові шпати (до 15%).

У важкій фракції зустрічаються:

• ільменіт (до 38%),
• циркон (до 28%),
• лейкоксен (до 11%),
• рутил (до 10%).

В меншій кількості (від 2 до 5%) зустрічаються:

• силиманіт,
• дистен,
• ставроліт,
• турмалін,
• гранат.

Також там спорадично присутні магнетит, титанів, андалузит і інші рідкісні мінерали.

Геологічні вишукування показують, що по структурно-текстурованим ознаками ці піски є руслової фаціі алювію, а їх потужність коливається в діапазоні від 20 до 25 метрів.

Іноді в товщі чистих кварцових пісків зустрічаються прошарки піщанистих суглинків жовтувато-сірого кольору або зеленувато-сірих прісноводних мергелів, які представляють собою фації стариці русла і заплавного алювію. На деяких ділянках в верхах алювіальних відкладень зустрічаються поховані торфовища, потужністю від 0,1 до 1 метра.

Геологічні проблеми в Черкасах і Черкаській області

Повітряна зйомка показує, що окремою проблемою Черкащини є інтенсивний розмив водами Дніпра берега Канівського водосховища. При будівництві в прибережній зоні рекомендується провести комплекс інженерно-геологічних вишукувань для визначення ступеня стійкості прибережної зони до розмиву.

З інженерно-геологічної точки зору будова Черкаської області досить складне, тому краще не нехтувати інженерними дослідженнями грунтів. У поверхневих шарах переважають або темно-бурі в'язкі неогенові глини і леси.

З огляду на геологію Черкас і області можна зробити наступні рекомендації:

• Масштабне будівництво і зведення споруд на лесових грунтах все ще є досить складною проблемою, з огляду на неглибоке залягання ґрунтових вод і потужністю геологічного шару.

Спираючись на вимоги ДБН В.2.1-10-2009 та геологію місцевості можна рекомендувати глибину буріння хоча б 1 свердловини для інженерно-геологічних вишукувань на всю глибину залягання шару поверхневих відкладень. Кількість свердловин залежить від площі забудовується ділянки, але не менше 4 по периметру.

• При проведенні інженерних і ландшафтно-дизайнерських робіт рекомендується обладнати 1 свердловину під септик, для визначення коефіцієнта фільтрації ґрунтів у вертикальному розрізі.

Це дозволить уникнути утворення на ділянці рукотворного болота в результаті невдало спланованого при будівництві відведення води. Також штучне зволоження може створити просідання лесових грунтів.