На півночі Українського кристалічного щита розташована Житомирська область. На її площі відзначаються поклади найдавніших магматичних, метаморфічних порід архею і протерозою (лабрадорит, граніто-гнейси, амфіболіти та інші). Місцями їх можна побачити на поверхні річкових долин. Тому в області функціонує безліч кар'єрів з видобутку каменю. Велика частина за схемою районування четвертинних відкладень, згідно з геологічним і геодезичним дослідженням, характеризується переважанням в їх будові піщаних фацій. Четвертинні відклади поширені практично по всій території Житомирської області, велика площа території якої розташована на Поліській низовині.
Адміністративно-обласним центром Житомирської області є Житомир. У неї входять міста обласного і районного значення, як Новоград-Волинський, Андрушівка, Малин, Коростень, Радомишль, Овруч, Бердичів, Олевськ і інші. А також до складу області включені понад 1600 сіл і 43 селища міського типу.
Південно-Східна частина і Південь відносяться до Придніпровської лесової підвищеної рівнини. На ній відмічається переважання субаеральних утворень (суглинки лесовидні, леси). Четвертинні відкладення, зокрема малопотужні поклади, покривають давні відкладення території, залягаючи на різних гіпсометричних рівнях. Потужність покладів варіюється в великих межах, починаючи від 0 на річкових схилах і до 20 м на еродованих вододілах, а також похованих річкових долинах.
Четвертинні відкладення на території Житомирської області відносяться до відділів голоценового і плейстоценового типу. Для них характерна мінливість складів, як мінерального, так і гранулометричного. А також відзначається різка фаціальна мінливість, різноманітність генетичного типу порід і часте виклинювання порід в одному розрізі. Ще відзначається ідентичність генетично різних типів литолого-мінерального складу. Недостатня інформація про геологічні комплекси, відсутність маркуючого горизонту на більшій частині території в сукупності з перерахованими вище факторами не дозволяють достовірно визначити розчленування четвертинних відкладень.
В межах лесової морфоскульптури (лесові острови центральної і південної частини території) широко поширені елювіальні і еолово-делювіальні поклади. Їх складають сіро-бурі паливі лесоподібні суглинки і леси, потужність яких досягає до 15 м.
Варто зазначити, що територія області характеризується різноманітним ландшафтом. Велика частина її розташована на Волинсько-Подільському блоці, склад якого утворюють докембрійські кристалічні поклади. Протягом тривалого історичного періоду стародавні породи піддавалися вивітрюванню, що призвело до утворення потужної кори вивітрювання - 50 м. Каолін (глина білого кольору) вважається основним мінералом. Незважаючи на широке поширення четвертинних відкладень, по потужності вони незначні - до 10 м. Загальна картина рельєфу представляє виходи кристалізованих древніх порід з каоліновими островами, крейдовими пісками, глиною, пісковиками. За рахунок піднятої місцевості заболоченість території незначна. Житомирське полісся відзначається великим поширенням лесових порід і має підвищені абсолютні позначки. У древніх кристалічних породах Українського щита прорізані скалисті, стрімкі береги, висота яких досягає 30 м.
На незначних ділянках полісся в четвертинних верхніх відкладеннях, згідно з геологічними дослідженнями, спостерігалися елювіальний поклади переважно супіщаного складу потужністю - 1,5 м. Алювіальні відкладення надзаплавних терас, приурочені до долин р. Гуйва, Тетерів, Лісова, Ірша та Гнилоп'ять, залягають на породах кристалічного фундаменту, на корі вивітрювання, а також в осадових неогенових породах. Представлені в основному кварцовими пісками сірого кольору різної зернистості і суглинками. Алювіальні відкладення характеризуються потужністю в межах 0,4 - 15 м.
Стійкі тектонічні структури, в складі яких є рухливі області глибоких розломів, представляють Український щит. На південній частині поверхні території розташовані леси. Балки і яри поділяють хвилясту рівнину. У північно-західному напрямку в бік річкових долин відзначається основний нахил рельєфу. Деякі населені пункти розташовані на схилах річок, ярах, на лесових ґрунтах і ярах. Хорошим водоупором вважаються лесові породи. Несучу здатність грунтів визначає осадових характер, а грунти характеризуються одноманітним складом (піщано-глинисті). Український щит, маючи в структурі кілька розломів, характеризується як стабільний і потужний. Але все ж є ризики при будівництві різних об'єктів через покриті гранітами лесові породи.
До основних причин, за якими виникає необхідність проведення геологічних і геодезичних досліджень, можна віднести факт обводнення лесових порід через активне будівництво штучних водойм, ставків, водосховищ та іншого виду антропогенної діяльності. В результаті по всій території області відбуваються підтоплення. Проблема вирішується додатковими геологічними і інженерними заходами в процесі будівництва, ландшафтно-дизайнерських та інших агрономічних роботах. На сьогоднішній день відзначається інтенсивний процес зсувів на лівому березі річок Тетерів і Кам'янка.
Експерти на підставі геологічних характеристик Житомирської області рекомендують враховувати кілька показників при будівництві та інших роботах:
У свою чергу, відзначимо, що інженерна геологія допомагає отримати достовірну оцінку обраної місцевості для будівництва, враховуючи геоморфологічні, фізико-механічні особливості, агресивність грунтових вод, їх склад і властивості грунту. Замовити геодезичні послуги під ключ в Житомирі та Житомирській області можна в нашій компанії в зручний час.