Геологія і геодезія Чернігова та Чернігівської області

Геологічна будова Чернігівській області

За геологічною будовою ця територія віднесена до закритих двоярусним районам з будовою верхнього четвертинного і нижнього четвертинного структурних поверхів середнього рівня складності.

За геодезичним, геоморфологічним і ландшафтно-геологічними умовами територія, до якої відноситься Чернігів і область, досить складна, а ступінь відслонення гірських порід в ній є незадовільною. Територія розташована в північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), охоплюючи її центральну частину: Дніпровський грабен і Чернігівсько-Брагінський виступ, а також значну частину Північної і невелику площу Південного бортів западини.

• Еолові відклади

Еолові форми рельєфу поширені на площах майже всіх структурно-геоморфологічних підобластей (відсутні вони тільки в долинах протікають по території області річок і в рамках лесових рівнин). Зустрічаються еолові відклади переважно на вододільних площах. Проведена геодезія показує, що вони утворюють піщані еолово-акумулятивні форми рельєфу (пасма і пагорби). Складено такі форми рельєфу піском кварцовим, коричнево-сірим, жовтувато-сірим, дрібнозернистим або слабо вапняковим. Серед піщаної товщі є лінзи і прошарки коричнево-палевих суглинків. Потужність цих нашарувань становить 2-6 метрів (рис 1-3).

• Відклади голоцену

На території Чернігівської області вони дуже широко розвинені і складаються з численних литолого-генетичних типів. Самі з них поширені - алювіальні відкладення ярів і балок, озерні нашарування субаеральних западин, біогенні освіти, озерно-болотні відкладення заболочених западин, еолові відкладення заплав, сучасні грунту, а також різноманітні техногенні освіти. У різного ступеня голоценових відкладення поширені в межах всіх структурно-геоморфологічних районів.

• Алювіальні відкладення

Вони широко поширені в районах заплав водотоків у всіх структурно-геоморфологічних районах Чернігівської області. Складаються вони з разнозерністих пісків, супісків і суглинків руслових, заплавних і старичних фацій. Потужність сучасних алювіальних відкладів Дніпра і Десни досягає 15-20 метрів, а в заплавах інших річок і водотоків змінюється в межах від 1 до 10 метрів.

• Озерні відклади

Вони виявлені в межах субаеральних западин і займають незначні площі на вододілі Дніпра і Десни. Складаються озерні відкладення Чернігівщини переважно з суглинків, мулу і супісків незначної потужності.

• Біогенні відклади

Біогенні відклади (ьН) на території Чернігівської області зустрічаються в межах низових боліт і (в основній своїй масі) генетично пов'язані з відкладеннями річкових долин. Представлені такі освіти торфами різного ступеня розкладу (часто піщанистих). Їх потужність складає приблизно 0,3-5 метрів. Максимальна потужність біогенних утворень (7,8 метра) зафіксована в долині Дніпра в районі с. Радуль.

• Озерно-болотні відкладення

Вони широко поширені близько вододільних знижень в Чернігівському Поліссі, а також у долинах річок Дніпро, Десна, Снов, і інших протікають по території Чернігівщини. Складено ці ґрунти суглинками і супісками з прошарками торфу, а також луговими мергелями.

Еолові нашарування голоцену виявлені виключно в межах локальних еолових форм рельєфу (пасм, дюн і заметів), які розповсюджені в заплавах Дніпра та Десни. Складено такі відкладення пісками світло-сірими, сірувато-жовтими (переважно тонко-дрібнозернистими). Потужність відкладень змінюється від 1 до 1,5 метрів.

Геологічні проблеми Чернігівської області

Долини Дніпра і Десни періодичним підтоплюються, а долина Десни на сході схильна до карстових процесів, які приурочені до поширених в цьому регіоні породам крейдяного періоду.

У долині Десни (нижче Чернігова) спостерігається розвиток заболочування, що ускладнює проведення геодезичних вишукувань. Більш високі ділянки піддаються (в незначній мірі) балково-ярової ерозії. Широке поширення там мають лесові і лесоподібні грунти, які розташовуються в межах вододільних територій.

З огляду на геологію області можна дати наступні рекомендації з проведення інженерно геодезичних робіт:

• Зведення споруд на лесових підставах все ще є досить складною проблемою, з огляду на неглибоке залягання ґрунтових вод і потужність геологічного шару.

Спираючись на вимоги ДБН В.2.1-10-2009 та геологію місцевості можна рекомендувати глибину буріння хоча б 1 свердловини для інженерно-геологічних вишукувань на повну глибину залягання шару поверхневих відкладень. Для Чернігівської області це (як правило) глибини близько 25-30 метрів. Кількість свердловин при цьому залежить від площі забудовується ділянки, але не менше 4 по всьому його периметру.

• При проведенні геодезичних вишукувань в карстонебезпечних районах не слід нехтувати і геофізичними дослідженнями.

Такі дослідження в комплексі з бурінням інженерно-геологічних свердловин дозволяють різнобічно оцінити параметри грунтового масиву, зокрема розвиток в ньому карсту. Глибина залягання дочетвертинних пластів в Чернігівській області може досягати 70 метрів.

• Проведення ландшафтно-дизайнерських робіт, закладання багаторічних садів і інші агрономічні роботи вимагають буріння свердловин різної глибини (в залежності від виду наявних на території відкладень).

Буріння таких свердловин необхідно для визначення фізико-механічних властивостей відкладів в зв'язку з загрозою можливого підтоплення та деформації поверхні через просідання грунту і утворення карстових пустот.